FOLIO I · МИСЛИТЕЛІ · ПОК. 02 · № 013

Gustav Gross

Праці
13
Статті
13
Покоління
2.
Портрет: Gustav GrossПортрет: Gustav Gross: Dr. Gustav Groß, Präsident des Abgeordnetenhauses 1917 (1917)Портрет: Gustav Gross: Präsidium des österreichischen Reichsrates, 1917 (1917)
FOL. 02 · N° 013 · Gustav Gross
БІОГРАФІЯ

Життя і творчість

Син директора залізниці після правничих студій у Відні та Берліні, а також роботи в нижньоавстрійському намісництві габілітувався з праці про економіста Johann Heinrich von Thünen (1783–1850). Gustav Gross, який, серед іншого, опублікував розвідку про підприємницький прибуток (1884), а також перші наукові біографії Karl Marx (1884 і 1885), у пізніші роки присвятив себе насамперед соціальним і податковим питанням. Із 1889 року він був депутатом Німецької прогресивної партії. Gross, який сам зараховував себе до традиції Albert Friedrich Eberhard Schäffle й Adolph Wagner, не був згаданий Menger при переліку його габілітантів з нагоди виходу того на пенсію. У державному господарстві, яке він називав «спільним господарством», Gross убачав дію докорінно інших законів, ніж у приватному господарстві, і обстоював тезу Wagner про неухильне розширення державних завдань, яким у довгостроковій перспективі межі ставить лише родина. До Gross стосується те, що Richard S. Howey інакше безпідставно сказав про менш відомих «австрійців», а саме що вони мало або й зовсім нічого не написали про вчення про граничну корисність. Як приватний доцент Gross викладав у Віденському університеті до 1897 року, наостанок як надзвичайний професор. Наприкінці Першої світової війни, коли воєнна економіка досягла свого повного централізовано-бюрократичного й планового розгортання, його обрали останнім президентом палати депутатів монархії.
Метадані
12. Juni 1856
23. Februar 1935
у місті Wien
2-те покоління
Етапи життя

Етапи

  1. 1856
    1856
    Народження

    Народився 12 червня 1856 року в Reichenberg (нині Ліберець, Чехія), Богемія, у родині директора залізниці.[1]

  2. ⁦1873–1877⁩
    ⁦1873–1877⁩
    Навчання на правознавстві

    Студії з правознавства у Відні та Берліні.[1]

  3. ⁦1877–1881⁩
    ⁦1877–1881⁩
    Політичний чиновник у Нижній Австрії

    Робота політичним чиновником у намісництві Нижньої Австрії, після чого додаткові студії з політичної економії в Берліні.[1]

  4. 1878
    1878
    Здобуття ступеня доктора права (Dr. jur.)– приблизно

    Здобуття ступеня доктора права (Dr. jur.) у Віденському університеті 1878 року.[1]

  5. 1883
    1883
    Габілітація у Відні

    Після роботи в намісництві Нижньої Австрії габілітувався з працею про економіста Johann Heinrich von Thünen (1783–1850).[1]

  6. 1884
    1884
    Трактат про підприємницький прибуток

    Публікація трактату про підприємницький прибуток (1884).[1]

  7. ⁦1884–1885⁩
    ⁦1884–1885⁩
    Перші наукові біографії Marx

    Публікація перших наукових біографій про Karl Marx (1884 і 1885).

  8. 1885
    1885
    Правління Німецького шкільного товариства

    Від 1885 року член правління Німецького шкільного товариства; від 1905 року перший голова.[1]

  9. ⁦1885–1897⁩
    ⁦1885–1897⁩
    Приват-доцент Віденського університету

    Як приват-доцент Gross викладав у Віденському університеті до 1897 року, останнім часом як екстраординарний професор.[1]

  10. 1889
    1889
    Депутат від Німецької прогресивної партії

    Від 1889 року депутат від Німецької прогресивної партії.[1]

  11. ⁦1917–1918⁩
    ⁦1917–1918⁩
    Останній президент Палати депутатів монархії

    Наприкінці Першої світової війни, коли воєнна економіка досягла повного розгортання своєї централізовано-бюрократичної та планової форми, Gross був обраний останнім президентом Палати депутатів монархії.[1]

  12. ⁦1918–1919⁩
    ⁦1918–1919⁩
    Тимчасові національні збори Німецької Австрії

    Член Тимчасових національних зборів Німецької Австрії.[2]

  13. 1935
    1935
    Смерть

    Помер 23 лютого 1935 року у Відні.[1]

Зв'язки

Впливи

Під впливом · 2
  1. 1881
    1881
    Adolph Wagner⁦(1835–1917)⁩ · Jüngere Historische Schule

    Groß зараховував себе до традиції Adolph Wagner і обстоював його тезу про постійне розширення державних функцій, межі якому в довгостроковій перспективі ставить лише сім'я.[1]

  2. —
    —
    Albert Schäffle⁦(1831–1903)⁩ · Soziologie / Staatswissenschaft

    Groß сам зараховував себе до традиції Albert Friedrich Eberhard Schäffle.

Приватний семінар, колеги, Mont Pèlerin · 1
  1. —
    —

    Groß wurde von Menger bei der Aufzählung seiner Habilitanten anlässlich seiner Emeritierung nicht erwähnt – ein zwiespältiges Verhältnis trotz formaler Verbindung über die Wiener Habilitation.[1]

Gustav Gross у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.

ДЖЕРЕЛА ДО ЕТАПІВ І ЗВ'ЯЗКІВ14 посилань · 2 джерела
Топографія

Місця діяльності

ПОКАЖЧИК ПРАЦЬ · ХРОНОЛОГІЧНО

Книги

1880-ті
1882
Die Staatssubventionen für Privatbahnen
ОригіналНімецька
1883
Die Theorie Thünens [Habilitationsschrift]
ОригіналНімецька
1884
Die Lehre vom Unternehmergewinn
ОригіналНімецька
1885
Karl Marx: Eine Studie
ОригіналНімецька
1888
Wirtschaftsformen und Wirtschaftsprinzipien
ОригіналНімецька
Wirtschaftsformen und Wirtschaftsprinzipien. Ein Beitrag zur Lehre von der Organisation der Volkswirtschaft
ОригіналНімецька
1890-ті
1896
Steuerreform
ОригіналНімецька
1900-ті
1908
Verhandlungsschrift über den 1. dt. Schutzvereinstag in Wien
ОригіналНімецька
1910-ті
1915
Der grosse Krieg
ОригіналНімецька
1916
Der Standpunkt des Deutschen Nationalverbandes zur Neuordnung der Dinge in Österreich
ОригіналНімецька
СТАТТІ · 13 ЗАРЕЄСТРОВАНО

Нариси, рецензії, доповіді

1880-ті
1883
[Rezension zu] Friedrich von Baerenbach: Die Socialwissenschaften
ОригіналНімецька
[Rezension zu] Friedrich Xaver von Neumann-Spallart: Österreichs maritime Entwickelung und die Hebung von Triest
ОригіналНімецька
[Rezension zu] Heinrich Dietzel: Über das Verhältnis der Volkswirtschaftslehre zur Sozialwirtschaftslehre
ОригіналНімецька
[Rezension zu] Heinrich Fränkel: Die tägliche Arbeitszeit in Industrie und Landwirtschaft
ОригіналНімецька
[Rezension zu] Paul Schiff: Zur Gewinnbeteiligungsfrage
ОригіналНімецька
Die Zeit in der Volkswirthschaft
ОригіналНімецька
1884
[Rezension zu] A. Freiherr von Henneberg: Die drei staatswissenschaftlichen Systeme
ОригіналНімецька
[Rezension zu] Friedrich Kleinwächter: Die Nationalökonomie als Wissenschaft und ihre Stellung zu den übrigen Disziplinen
ОригіналНімецька
1888
[Rezension zu] Emilio Cossa: Concetto e forme della impresa industriale
ОригіналНімецька
[Rezension zu] William Harbutt Dawson: German Socialism and Ferdinand Lassalle
ОригіналНімецька
APA
Chicago
Німецький історичний стиль