Hans Mayer

Народжений і вихований у Відні, Mayer 1907 року здобув докторський ступінь з правничих наук і до 1911 року, з перервою на однорічне навчання в Гайдельберзі, працював в австрійському фінансовому відомстві. Mayer ніколи не габілітувався. У його особовій картці з цього приводу міститься коротка нотатка: «Ще до проведення габілітації в Університеті, на підставі неопублікованих рукописів (Теорія ціноутворення) покликаний як екстраординарний професор до Університету Фрайбурга». Після Фрайбурга він 1914 року перейшов до Німецької вищої технічної школи в Празі. Після завершення війни він обіймав посаду керівника бюджетної секції в Державному відомстві у військових справах у Відні, 1921 року обійняв професуру в Граці, а 1923 року був покликаний до Відня як наступник Friedricha von Wieser. Mayer постійно був втягнутий у позиційні чвари зі своїм суперником Othmarom Spannom, а також перебував у напружених стосунках з Mises. Попри незначну кількість академічних праць, Mayer написав заледве більше за жменю статей і кілька гасел у четвертому виданні Handwörterbuch der Staatswissenschaften, у 1927/1928 роках його призначили деканом, і він отримав запрошення до Франкфурта (1927), Бонна (1932) та Кіля (1933). Уже в середньому віці він піднявся до найвищої категорії окладів. Friedrich von Wieser сприяв Hansowi Mayerowi всіма можливими засобами. Впливовий ментор розвинув із Mayerom своєрідні стосунки на кшталт батька й сина. Після смерті Wieser Mayer оселився в його успадкованому будинку в 19-му віденському окрузі. Проте високий, стрункий, рудувато-білявий красень з привабливою зовнішністю не зміг виправдати наукових сподівань. Він залишався одинаком із відчутною дистанцією до більшості інших членів австрійської школи. Оцінки Mayera загалом несприятливі й не вільні від особистих упереджень. З погляду емігрантів життєвий шлях Mayera втілював темний бік тієї країни, з якої їх було вигнано: кумівство, стримана готовність працювати, марнославна самовдоволеність і очевидний опортунізм, що, вочевидь, дозволяв Mayerowi безкарно складати загалом п'ять відповідних службових присяг різним режимам.